Широка асфальтована укріплююча дамба довжиною в 3.8 км зранку стає біговою доріжкою для любителів кросу, рибалки й просто поціновувачі краси природи.
Широка асфальтована укріплююча дамба довжиною в 3.8 км зранку стає біговою доріжкою для любителів кросу, рибалки й просто поціновувачі краси природи, здіймаючись двома «міні-потьомкінскькими сходами», зустрічають тут мальовничі світанки, діти й дорослі приходять сюди охолодити своє тіло спекотним літом, а взимку – отримати порцію адреналіну в ополонці або на ковзанах, для митців й творців, художників та фотоаматорів це місце натхнення, а для когось узбережжя – засіб існування. А громадські діячі, екологи та тільки-но створені шлюбні пари проводять свої заходи, урочистості та фото сесії біля постаменту з гарматою. Набережна водночас - гордість і сум, та вона залишається чи не єдиним місцем, куди городяни приходять найчастіше.
Дамба, яка і утворила сучасну набережну, виникла в Нікополі немовби за помахом чарівної палички злого чаклуна. Хоча, насправді, замість чаклуна була Москва, де у 1952 р. відбувся ХІХ з’їзд КПРС, на якому було прийнято розгорнуту програму так званих «будівель комунізму». Серед цих монстрів, для фінансування яких народ примусили підписатися на чергову Держпозику у травні того ж 1952–го, було й будівництво Каховської ГЕС з величезним водосховищем. Водосховище було потрібне для зрошування земель, які відводилися під виробництво бавовнику, бо для майбутніх військових планів Москви його не вистачало.
