Могила кошового отамана Івана Сірка.
Герой українців здійснив близько сотні походів на кримських татар та ногайські улуси, переміг в більш ніж 50 (деякі дослідники називають цифру 55) битвах з татарами, турками, поляками тощо.
Сірко ще за життя був людиною-легендою, улюбленим образом українського народного епосу. Навколо надзвичайних здібностей Сірка давно ходить безліч переказів й міфів. І де пролягає кордон між такими міфами та правдою, досі невідомо! Напевно, багато хто чуло про його народження вже з зубами та про руку, яку капулівська родина Неліпи під гарантії Кутузова начебто дозволила вивезти під Москву та тричі обнести навколо столиці Росії, яка була зайнята французами (це й буцімто допомогло обернути війну з Наполеоном на користь московитів).
Його називали і називають ясновидцем (мовляв, навчила його цьому місцева «Ванга» - провидиця Марфа з Перевізських хуторів) та найбільшим характерником серед козаків. Вважалось, що характерники були чаклунами, володіли магією, знаходити та ховати скарби, вони могли передрікати майбутнє, бачити події, що відбуваються за сотні кілометрів; були здатні лікувати смертельні рани, впливати на свідомість людей і навіть звірів, відвертати кулі та ловити гарматні ядра, примушувати ворогів перерізати одне одному горлянки, проходити непомітними скрізь ворожі застави та варти, за допомогою гіпнозу наводити на ворогів «морок», миттєво переноситись з одного краю степу в іншій і навіть… обертатися вовками! Не даремно, слово «сірко» - один з епітетів вовка.
