Ще одне романтично-героїчне містечко Тернопільської області. Саме Кременець є одним із трьох міст та фортець, які не змогли взяти монголо-татари в часи утворення Золотої Орди. Сьогодні тут можна побачити руїни, колись величного замку, храмові та монастирські споруди епохи бароко, ренесансні палаци та багато інших прикладів неповторної архітектури на фоні буйної природи…
Дата заснування: 1064
День міста: 29 травня
Населення: 21729
Загальна площа: 31
Українська земля, із самої зорі людства, була тим полем, на якому проростали різноманітні культури та цивілізації. Так і в околицях Кремінцю знаходимо викопні артефакти епохи палеоліту. Археологи, у розкопках на горі Куличівка, знайшли безліч різноманітних знарядь із бронзи, срібла, заліза, а також давніші знаряддя праці з кісток та каменю... Всі знайдені матеріали, було передано до Тернопільського Краєзнавчого Музею. Науковці відзначають унікальну життєдайність досліджуваної землі. Поряд із захороненнями та прадавніми поселеннями, знаходять кістки мамонтів, диких коней ну і звичайно безліч кісток одомашненої худоби.
Історія поселення, як укріпленої території розпочинається десь приблизно з часів дохристиянської Русі. Науковці відзначають можливість, того, що тут вже у 8-9 століттях існував укріплений замок, який увійшов у 10 столітті до складу Київської держави. Також із цього періоду походить легенда про прекрасну діву Ірву, через яку авари пішли війною проти дулібів…
Стіни старого Кременецького замку бачили звитягу Київських воїнів, князя Мстислава Удалого, який на початку 13 століття вщент розгромив, під мурами війська Угорського короля Андрія ІІ… Ну що ж, як свідчить історія, об ці мури, які захищали наші предки, обломили свої зуби і війська Батия з його наступниками…
Містечко, після падіння Київської держави та розпад Галицько-Волинської, переходить під владу литовських князів, а згодом, відповідно до Люблінської унії стає складовою Польщі. Кременець у той період належав славнозвісній дружині Сигизмунда І Старого – Боні Сворці. Саме від її імені і носить назву гора поряд із містом.
В період визвольних змагань Богдана Хмельницького, місто падає під тиском козацьких військ під проводом Максима Кривоноса. Період між 1648 та 1686 роками можна вважати, пусткою в історії міста. З кінця 17 століття Польща активно відновлює життєдіяльність Кремінця. Із того періоду до наших часів дійшли такі архітектурні пам’ятки, як: Василіанський монастир (реконструйований після 1686 р.), будинок Близнята, Кременецький Колегіум – який став одним із центральних навчальних закладів Волині.
За умовами 3-тього поділу Польщі, Кременець переходить у власність Російської Імперії. Російський уряд вливає значні кошти в розбудову міста, так як воно знаходиться у безпосередній близькості до західних кордонів. У першій третині 19 століття, завдяки зусиллям місцевої аристократії та духовенства містечко починає процвітати. В той період його починають називати «Волинськими Афінами». Цій назві Кременець завдячує шедеврам міської архітектури на прикладі – палацу Кароліни Дзембовської, будинку родини Словацьких…
З середини 19 століття Кременець, залишається, як би, осторонь технологічного та інфраструктурного прогресу. Це пов’язується з початком русифікації всієї України в складі Російської імперії. Проте саме завдяки цим процесам, сьогодні ми з вами, маємо змогу споглядати витончену красу та досконалість цього Волинського містечка.
Кожен турист тут помічає виняткову аристократичність та шляхетність. На руїнах фортеці, що розкинулись на Замковій горі, і сьогодні відчувається та звитяга майже тисячолітньої давнини, а інколи чути дзенькіт зброї та бойові кличі… От тільки розібрати, чи то руські витязі захищають місто, чи козаки штурмують фортецю – дійсно складно…
Туристичні гіди, для кожного туриста та відвідувача, запропонують унікальну і насичену програму дослідження цього загадкового містечка. Загалом існують з добрий десяток різноманітних програм, що підійдуть як і для романтика, так і для містика чи просто історика… В містечку часто проводяться різноманітні фестивалі музики, вуличних мистецтв та історичних реконструкцій, тому рекомендуємо слідкувати за місцевими анонсами.
Зупинитись в Кременці, для туристів не є проблема. На території міста постійно діють кілька готелів та турбаз. Для недорогого, кількаденного відпочинку, місцеві жителі із радістю здадуть квартиру, будинок або кімнату.
До Кременця доїхати можна без проблем, як із Тернополя, так із Рівного чи Львова. З цим районним ценром Тернопільської області налагоджений регулярний залізничний зв'язок, а також курсують рейсові автобуси.
Міська рада - Кременець, Шевченка, 67
Телефон - 24290
http://uk.wikipedia.org/wiki/Кременець
http://rada.kremenets.net.ua/
http://tourism.rairadakremenets.org/pro-nas