Косів можна вважати номінальною столицею Гуцульських Карпат. Це містечко, закинуте посеред зелених полонин, здавна було осередком їх землі. Це був край соляних промислів, войовничих опришків, хасидів і січових стрільців. Довгі століття існування за різних правителів і різних людей дозволили місту сформувати свою неповторну атмосферу, котра, наче звук трембіти, є візитною карткою цього куточка Карпат.
Дата заснування: 1424 рік
День міста: 7 липня
Населення: 8456
Загальна площа: 11,38 км?
Територіальна одиниця, яка пізніше була названа – Косів, утворювалась достатньо довго. Близько 1318 року тут було засновано село з однойменною назвою, в цей час це була частина Галицько-Волинської держави Лева ІІ. Згодом місто почергово переходить до Польщі і до Молдови, аж поки не стає частиною Речі Посполитої. Саме в її складі воно розвивається, як один з центрів солеваріння і активно розбудовується.
Вважається, що назва Косів, походить від імені засновника села – Коса. Хоча є й інші версії. Наприклад, відомо, що є слово «кос» - давнє спільнослов’янське слово, яке є в багатьох мовах і є назвою птаха , шпака.
Містечко, завдяки своєму вдалому розташуванню, активно розбудовувалось. На пагорбі над ним було зведено замок для захисту навколишніх територій. У побудові міського середмістя застосовувалась популярна в той час в Речі Посполитій ренесансна концепція ідеального міста. Все місто розташувалося між ринковим і церковним майданом й ділилося на квартали. Часто навіть у внутрішньому плануванні будинків застосовувалися ренесансні методи.
Як і в багатьох містах того часу, косівські будинки в основному складалися з дерев’яного зрубу. На відміну від каменю й цегли, дерево тут було дуже поширене й дешеве, тому вигідно було будувати саме з нього. Однак, на жаль, через це майже нічого не залишилось зі старого архітектурного ансамблю міста. Майже все загинуло під час двох великих пожеж у 20 роках сімнадцятого століття.
Сучасний вигляд міста залишає в собі риси минулих архітектурних стилів(найстаріші будівлі позначені впливом сецесії) і радянського конструктивізму. Часто радянські вставки зовсім не вписуються в загальний пейзаж міста, оскільки в ті часи, коли вони будувались, після другої світової, мало кого хвилювала естетична складова. Тому часто замість зруйнованих кварталів будувалися радянські адміністративні приміщення і багатоквартирні будинки.
Окремою сторінкою історії міста є відомий у цих краях рух гуцулів-опришків. Перш за все, тут відомий легендарний вождь народних месників(чи злочинців, у кожного свою точка зору)Олекса Довбуш. В місті йому створено пам’ятник і музей імені одного з найромантичніших персонажів історії Карпат, «гуцульського Робін Гуда».
Зараз Косів - це маленьке карпатське містечко, його соляні промисли більше не приносять заробітку, хіба від туристів, та й опришки давно покинули довколишні ліси. Та люди зберегли пам’ять про ті часи і зберегли ту атмосферу гірської краси і свободи, що віками закутувала містечко наче молочно-білий ранковий туман.
Зупинитися можна в самому місті, воно хоч і невеличке, але давно вже стало туристичним центром тому проблем з житлом не повинно бути. Саме звідси варто починати своє знайомство з Карпатськими горами, сходження на легендарну Говерлу, мандрівки Чорногірським хребтом, походи широкими полонинами і все інше.
Доїхати можна з Івано-Франківська інших великих міст регіону до станції Вижниця або ж автомобілем через Коломиї чи Чернівців.
Косівська міська рада
Адреса: 78600, Івано-Франківська область, місто Косів, майдан Незалежності, 11
Код АМТС 8-03478
Контактні телефони: 2-12-56, Факс 2-12-56
Загальний склад ради 32 депутати
http://www.kosivart.com/
.jpg)
