На землі багато красивих місць, якісь знаходься далеко, якісь близько. Усі вони захоплюють по-своєму, всі ми запам’ятовуємо, колекціонуємо фотографії і враження від їх відвідин. Та деякі місця особливі, вони залишають глибокий слід в душі і змушують по-новому поглянути на самих себе. Одне з таких місць знаходиться посеред пологих вершин Карпатських гір, це їх найвища і найкрасивіша частина.
Чорногора – це гірський масив, що знаходиться в центральній частині Український Карпат. Перш за все він відомий тим, що до нього входять найвищі гори в Карпатах. Тут знаходиться шість гір ,що вищі двох тисяч метрів. Окрім цього, хребет дивує надзвичайною природою і добре розвиненою туристочною базою.
З давніх- давен гори приваблювали до себе людину. Когось чарувала безмежна природа і широкі простори. Хтось шукав палюче сонце над головою, холодні глибини струмків і заквітчані полонини. Воно й не дивно- серед бетонних джунглів і побутової метушні забуваєш про те, як пахне свобода і як це- дихати на повні груди.
В цьому далекому краї посеред Карпатських гір досі живуть привиди старовинних легенд і забобонів. Лісами блукають мавки і шукаючи чергових жертв серед тих останніх романтиків, що ходять під зоряним небом. В глибинах холодних озер граються русалки, час від часу цікаво поглядаючи у бік вогнищ і палаток.
Наче у «Тінях…» Коцюбинського гірська природа оживає і її власне життя захоплює кожного спостерігача. Пам’ятаєте старезного Чугайстра, що рятував Івана від нявки? Не раз здається, що десь в тінях старезних дерев, на маленькій галявині, під місячним сяйвом він танцює і сміється, а пугачі ліниво відповідають йому своїм оханням.
Ніде на землі ви не зможете так щиро насолодитися зоряним небом на головою, як в глибині гір. Тут, на Чорногорах, в ясну погоду, коли хмари обминають вершини наче отари кудлатих овець, можна розгледіти хоч цілісінький всесвіт.
Не дивно, що на горі Піп Іван колись побудували обсерваторію. Навіть без телескопів звідси видно сотні зірок, сонячних систем і далеких галактик. Всі вони нагадуються ще одну величезну отару, що розкинулась на безмежній чорній полонині, а стереже їх сивий дід, вічний небесний пастух – Місяць.
Величезне задоволення лягти в спальному мішку десь на траві, посеред полонини, і просто дивитись на небесну сферу й гори навколо. Що ж до днів, то їх варто проводити на ногах. Бігати вузькими лісовими доріжками, обходити величні полонини, слухати відлуння в гірських печерах і купатися в холоднючих струмках.
Це лише короткий список того, що Чорногори можуть запропонувати туристу влітку. Однак, не варто забувати й про зимові канікули. Гори завжди були в першу чергу зимовим, гірськолижним курортом. Карпати не є винятком. Колись тут відпочивали шляхетні князі, королі, імператори, а зараз це може зробити кожен охочий.
Зимою гори не менш красиві ніж влітку. Вони вкриваються шаром глибокого білого снігу, схожого на насипи цукру. Безкраї хвойні ліси закутуються в колючу шубу і ховаються від пронизливого вітру з полонин. Це чудовий час і місце для того, щоб покататися на лижах чи сноуборді або ж просто милуватись гірською зимою з порогу теплої гуцульської хати.
Чудове місце як для гірськолижного туризму так і для літнього відпочинку. Сюди можна відправитись в чудову подорож з палатками і групкою друзів й гітарою за спиною. Однак слід бути оборежними оскільки вся територія є заповідником.
Є маса варіантів як дістатись залежно від потрібної вам точки оскільки гірський масив є природнім кордоном між Івано-Франківською і Закарпатською областями.
http://podorozh.info/?view=ob&kod=802
