Над лівим берегом річки Дніпро розкинулось українське місто Кременчук. Довгі століття ці землі були абсолютно безлюдними. Близькість до дикого степу відлякувала людей, звиклих до густих лісів, укріплених пагорбів, під захистом земляних валів. Століттями цей степ розворушувало лише цвірінькання пташок і далекий тупіт кінських копит. Однак, людина підкорили собі цю пустку і побудували тут свою домівку.
Дата заснування: 1571 рік
День міста: 29 вересня
Населення: 220 тис.
Загальна площа: 92 км?
Місто Кременчук розкинулось поміч двома берегами річки Дніпро. Воно складається з двох історичних місцевостей- власне фортеці Кременчук і поселення на правому березі – Крюків. Між двома берегами, на Дніпрі, знаходяться багаті на рідкісні види рослин і тварин плавні. Саме тут розкинулись тисячі зелених островів, що є окрасою Кременчука.
Кременчук було засновано десь у XVI ст. приблизно датою вважають 1571 рік, хоча назва місцевості з’явилась ще задовго до цього, коли князь Вітовт освоював степові землі. Згодом місто кілька разів переходило до влади різних шляхтичів, в тому числі з відомого роду Вишневецьких, однак, через своє периферійне розташування швидко стало домом для козаків.
В роки Хмельниччини воно отримало звання сотенного міста Чигиринського полку, одного з найбільших і найкращих, елітної гвардії гетьмана. Оскільки на той час воно знаходилось на лівому березі, руйнування в основному обходили місто, що дозволило йому активно розвиватися.
Вже у XVIII ст., настала доба імперських воєн з Османською імперією. Кременчук став одним центрів будівництва Чорноморського флоту. Воно й не дивно, зважаючи на те, що тут ,ще задовго до цього, козаки заготовляли деревину і будували флотилії свої чайок. У місті будується ливарний завод, верф і інші необхідні підприємства.
Правобережна частина міста, місцевість під назвою Крюків, також активно розвивається. Вона стає своєрідним ярмарковим, торговим і чумацьким центром регіону. Поступово, в міру того як Гетьманщина вливається в ринок імперії, торгові шляхи проходять тут з півдня на північ, до столиці і найбільшого порту – Петербурга.
Не менш бурхливо місто розвивалось і у XIX ст.. Тут було засновано багато текстильних підприємств, а з початком промислової революції почало розвиватись пароплавство по Дніпру. Коли у 1796 році Крюків було приєднано до Кременчука, місто стало найбільшим торгівельним і промисловим центром Полтавщини.
Статус промислового гіганта місто зберегло і в радянські роки, тут існував завод з виробництва важких автомобілів, залізничних вагонів, а згодом і одне з найбільших нафтопереробних підприємств. Навіть зараз місто є одним з найбільших платників податків і дає близько 8% бюджету України.
Ця індустріальна потужність додає місту якогось особливого шарму. Вона вплітається в його старовинну побудову, поєднується з надзвичайною красою Дніпрових плавнів і островів і видає надзвичайний продукт. Можливо, місто не може здивувати пам’ятками культури світового значення, але, якщо проникнутись його духом, байдужим воно також не залишить.
Місто складається з 2 районів: Автозаводський і Крюківський. Між ними знаходяться знамениті Кременчуцькі острови, які самі варті того, щоб їх відвідали. Зважаючи на недавні пристрасті навколо корейських швидкісних поїздів, не менш цікавим є Крюківських машинобудівний завод -виробник їх українських аналогів з Кременчука. У місті непоганий Центральний Парк, створений ще у минулих століттях за ініціативи князя Григорія Потьомкіна.
Зупинитись можна в хостелі чи готелі або ж зняти квартиру. Ставати табором посеред міста, мабуть, буде не найкращою ідеєю, хоча Дніпровські острови дають таку можливість. Доїхати туди зручно автомобілем або приміської залізницею з Полтави, Києва.
http://kremen.gov.ua/ - сайт міської ради.
http://www.kremenchuk.org/ukr/history
