Найвеличнішою цивілізацією древньої Європи вважається Еллада. Грецькі міста-поліси багато у чому стали праобразом для сучасного західного суспільства. Вони були домівкою для філософії, науки, мистецтва…Та одного дня дім став занадто тісним для еллінів. Вони спорядили кораблі і відправились шукати нову домівку для себе і своїх дітей. Такою домівкою для них стало Північне Причорномор’я.
Одним з найвідоміших міст-колоній була Ольвія – «Щаслива». Заснували місто вихідці з Мілету – міста на східному узбережжі Малої Азії. Місто це вважалось чи не найбільшим торговим центром грецького світу, а його мореплавці, бувало, запливали навіть в Атлантичний океан. Саме з Мілету й розпочалась колонізація берегів Понту Евксинського. Так елліни називали тоді Чорне море.
Греків в регіоні приваблював приємний, хоч і прохолодний клімат, величезні, ніким не зайняті простори, природні багатства, яких нікому було використовувати. Тому, не дивно, що люди швидко залюднювали цю місцевість, а міста багатіли з дня у день.
Як же виглядав звичайний грецький поліс, в тому числі Ольвія? Місто мало прямолінійне планування, оточувалось високими стінами за якими й знаходились будинки вільних жителів. В центрі міста знаходилась головна площа –агора. Площа була центром міського життя, тут збирались жителі для обговорення важливих питань, тут політики надавали свої звіти народу, тут відбувались святкування і культові події.
Навколо агори знаходився храм і інші громадські будівлі,які утримувались на кошти, що сплачували громадяни у вигляді податків. За межами міста знаходилась сільськогосподарський округ – хора. Для праці тут використовували рабів, і він повинен був забезпечити місто харчами і сировиною для ремесел.
Цікавими були стосунки греків і місцевих кочівних народів, особливо скіфів. Часто скіфи замовляли зброю і прикраси у грецьких майстрів, вони часто торгували з ними, бувало, навіть поповнювали ряди жителів міст. Історія знає приклад скіфського царя Скіла, який мав палац в Ольвії, дружину гречанку і сам знав давньогрецьку мову. Правда, мабуть, співвітчизники не оцінили такої поведінка, тому царя вбили.
Ольвія не залишалась на узбіччі еллінської культури і науки. У свій час її навіть відвідував Геродом – батько історії. Саме завдяки свідченням зібраним тут він зумів зробити детальний опис життя і звичаїв скіфів, який і досі залишається чи не найкращим свідченням про цей народ.
Життя йшло у своєму темпі, змінювалось все, лише степ і море залишались незмінними. Закінчилась доба грецької свободи, спочатку Олександр Македонський поніс «вогонь Прометея» персам. Згодом, вже римляни, нащадки спаленою Трої, розпочали своє завоювання світу і дістались аж Причорномор’я. Останніми були варвари, сотні, тисячі племен наче птахи перед величезною бурею здійнялись з насиджених місць і посунули в Європу. Ольвія занепала.
На довге тисячоліття пил і земля закрили руїни загиблої цивілізації від чужих очей і лише в кінці XVIII століття люди дізнались, що дивні руїни на березі Бузького Лиману – це місто зі старовинних книг і переказів.
Зараз біля села Парутине, знаходиться національний заповідник «Ольвія».Поступово віднаходять фундаменти будинків, залишки некрополів , системи водопостачання міста. Всі ці знахідки дозволяють уявити, як жили люди тут дві тисячі років назад. Ми знаємо, що культура Еллади – це матір культури Європи, але ми не знаємо, що вона не десь далеко, за море, а прямо тут у нас під носом. Достатньо лише трішки придивитися і побачиш як історія оживає серед засушених степових трав.
Зупинитись краще в місцевих жителів у селі Парутине або ж з палаткою на березі Бузького Лиману. Територія заповідника охороняється від "чорник археологів" однак вхід вільний.
Дістатись можна з міста Миколаїв або Очаків, власним чи громадським транспортом. Влітку це чудовий маршрут для прогулянки на велосипеді.
Україна, Миколаївська обл., Очаківський район,
с. Парутине, вул. Ольвійська, 47-а
тел/факс: (05154)92453 e-mail: olbio1111@yandex.ru
http://www.tour-nik.ho.ua/olvia.html
