Не далеко від Чигирина знаходиться урочище, вкрите густим темним лісом і оповите таємницями. Тут в тіні столітніх дубів «живе» Холодний Яр. Місце унікальне тим, що просто усіяне пам’ятками і старовинними знахідками різних епох, тут і скіфські кургани, і залишки трипільських поселень, і могили українських козаків. Та найвідомішим це місце стало у ХХ столітті коли в лісах і навколишніх селах існувала Холодноярська Республіка і її прапор - чорне полотно на якому білими буквами написано "Воля України або смерть"!
Дата заснування: 1036 рік
Час роботи: цілодобово
Мабуть перше, що спадає на думку кожному відвідувачу Холодного Яру – це те, що: «Він справді дуже холодний». Особливий клімат в цій місцині зберігає прохолоду протягом цілого року. Серед місцевих лісів досі дуже легко заблукати, а колись це місце навіювало людям містичний страх і при цьому служило домівкою й захистом.
Люди давно прийшли в ці місця, не даремно, археологи знаходять тут сліди життя всіх археологічних культур, що існували після трипільців. Навіть степовики-скіфи встигли побувати тут, залишивши після себе високі кургани.
Вперше Яр засвітився в історії у 1768 році під час Коліївщини. Власне гайдамацькі загони користувались місцевими лісами десятиліттями, але саме тоді рух став особливо масовим. В околицях місцевого Мотронинського монастиря, козаки Залізняка освячуватили свою зброю і вирушили на Умань.
Монастир був чи не єдиним укріпленим місцем в околиці і надовго став центром місцевого життя. Іншою відомою пам’яткою є дуб Максима Залізняка, одне з найбільших дерев в Європі. Він знаходиться поряд з монастирем, тому завжди знаходиться в центрі подій. Під його густим листям зупинялося багато видатних людей, козацьких полководців, гайдамаків. Тут же й збирав свої загони Залізняк.
Іншою важливою, хоч і мало відомою, сторінкою історії Холодного Яру є події Української Революції 1917-1921 років. В той час Черкащина стала осередком для сотень повстанських загонів, які діяли, як проти білої, так і проти червоної гвардії та взагалі всіх іноземних армій. Саме тоді жителя навколишніх сіл і заснували підпільну «Холодноярську Республіку» під керівництвом братів Чучупаків.
На жаль, до нас дійшло не так вже й багато свідчень про ті часи. Проте, одним з найкращих описів тих подій були спогади козака Армії УНР і повстанця – Юрія Горліса-Горського. Його книга видана під назвою «Холодний Яр» довго залишалась культовою в патріотичному середовищі і досі залишається чи не єдиним детальним описом тих подій.
У своїх спогадах письменник писав: «Я зустрів маленький клаптик української землі, який потрібно було відстояти або померти». Та на жаль більшовиків вже було нікому зупинити і день за днем закінчилась повстанська історія. Інколи підкупом, інколи шантажем ЧК винищило отаманів, а люди помалу розбрелися по домівках.
Зараз Холодний Яр входить у, так звану, Золоту підкову Черкащини. Вона на відміну від Львівської відома не так красивими замками і палацами, а саме українською специфікою. Місцевість досі залишається дуже популярною, особливо монастир. Останні роки в місцевих жителів з’явилась традиція хрестити своїх дітей в місцевому обителі.
Тут в Холодному Яру по справжньому відчуваєш себе в Україні. Не даремно Тарас Шевченко однойменну поему словами: «І повіє вогонь новий з Холодного Яру»
Холодний Яр варто відвідати в ході мандрівки "Золотою Підковою Черкащини". Оскільки у цій місцевості всі пам'ятки розташовані недалеко одне від одного, це можна зробити буквально за декілька днів. Почати мабуть варто з Канева, куди легко доїхати рейсовими автобусами з Черкас чи Києва. Там знаходиться Шевченкова гора і його могила, як він і писав "Серед степу широкого, на Вкраїні милій". Далі обов'язково потрібно відвідати місця козацької слави в Чигирині і Суботові. Там знаходяться музеї козацької доби в основному присвячені життю і діяльності Богдана Хмельницького і інших гетьманів.
Останньою точкою для такої подорожі повинен бути Холодний Яр. Розташований поряд з Чигирином це таємничий лісовий масив зберігає в своїх глибинах згадку про добру частину історії України. Тут і дуб під яким спочивали Гайдамаки і Мотронинський монастир де вони освячували свою зброю. Жителі місцевих сіл у 20 роках минулого століття, заснували самоправну козацьку республіку і декілька років вели боротьбу з більшовицькою окупацією. Тут в Холодному Яру по справжньому відчуваєш себе в Україні. Не даремно Тарас Шевченко однойменну поему закінчив словами: «І повіє вогонь новий з Холодного Яру»
Всі пам'ятки розташовані поруч тому подорожувати в основному доведеться пішки або громадським транспортом. Цікава думка відправитись в дорогу на велосипеді. Сам Холодний Яр і Мотронинський монастир відкриті для відвідувачів, вхід туди абсолютно вільний.
http://hol-yar.nf.ua/
Юрій Горліс-Горський "Холодний Яр"