Мабуть, багато хто читав про похід Володимира Хмельницького на Корсунь(Херсонес) Таврійський , що передував хрещенню і дивувався чому зараз в Криму немає жодного Корсуня, але натомість він є на Черкащині.
Корсунь над Россю заснував Ярослав Мудрий у 1032 році як фортецю для захисту Києва з півдня. В місті,яке виникло поряд, поселились священики з Херсонеса. Князь надав їм право збирати податки над Россю і вони, в пам’ять про свою батьківщину, назвали своє місто Корсунем.
Однією з особливостей міста було його розташування, прямо на кордоні між князівською землею і диким степом. Межею між ними служили Змієві вали - древні укріплення невідомого походження довжиною сотні кілометрів, що були збудовані над берегами Росі та інших річок і мали захищати людей лісів від людей степів.
Як і більшість міст Русі, Корсунь зруйнувала монголи у 1240 році в ході битви за Київ. Не відомо як довго ці місця залишались незаселеними, але вже в Литовську добу тут жили люди. У 1580 році, Стефан Баторій видав привілей братам Михайлу і Олександру Вишневецьким на заснування тут замку.
Замок і місто знаходились у володінні місцевих старост Вишневецьких. Вони були організаторами одних з перших козацьких загонів проти татар. Також місто було одним з центрів збору людей на промисли у Великий Луг, що приваблювало сюди все нових і нових людей.
На початку ХVII ст. Корсунь був одним з найбільших міст України, а в регіоні за розмірами поступався лише Чигирину. У самому місті і в зимівниках навколо, проживало дуже багато козаків, тому не дивно, що вони часто прилучались до усіх великих козацьких повстань.
Саме під Корсунем у 1648 році, відбулась перша велика битва Хмельниччини. Війська Миколи Потоцького зазнали поразки і розбіглися, а Україною прокотилась хвиля стихійних повстань, почалась справжня громадянська війна.
Довго Поросся залишалось одним з найгустіше заселених регіонів Правобережжя, а Корсунь одним із центрів регіону. Тут старшинська рада обрала гетьманом Івана Виговського, а згодом, після обрання гетьманом Правобережжя Тетерю, тут почалась доба Руїни.
Постійні сутички між гетьманами обох берегів, походи іноземних армій, безкінечні війни призвели до занепаду регіону. Вже у 1665 більшість козаків Корсунського полку переселились на Задніпров’я, а у 1675 році, гетьман Іван Самойловий силою переселив усіх жителів на лівий берег Дніпра,а саме місто спалив. Ці події в історії називають – «Великий Згін».
Протягом наступного століття люди помалу знову заселяли правий берег Дніпра, але спокій так і не настав. Після безкінечної черги воєн першого десятиліття ХVIII ст. настала епоха гайдамаків. Їх рух наростав 50 років,аж поки не вилився в події Коліївщини.
До речі, назва «Коліївщина» не має нічого спільного з кілками і іншою саморобною зброєю. Особливістю повстання було те, що до нього приєднались надвірні козаки Івана Гонти. Їх службу поляки називали «sluzba kolejna», а тому Коліївщина означає – повстання надвірних козаків.
Бажаний мир у Корсуні настав лише коли у 1780 році коли його разом зі староством передали племіннику короля Речі Посполитої – князю Станіславу Понятовському. Князь зробив дуже багато для відновлення своїх володінь, він звільнив селян від кріпацької залежності, побудував розкішний палац з парком, за володіння якими потім довго боролись російські дворяни.
Парковий комплекс у місті вважається одним з найбагатшим у Європі. Його заклав у 1782 році, французький архітектор Жан-Анрі Мюнц. Навіть зараз парк побудований понад кам’янистими берегами Росі здатен зачарувати своєю красою і вигадливістю, не зважаючи на певну провінційність і занепад після радянських часів.
Сучасну назв місто отримало після у 1944 році на честь Корсунь-Шевченківської операції – найуспішнішої операції Радянської Армії у війні. З того часу почала формуватись сучасна панорама міста. Хоча в Союзі місто було глибокою провінцією воно помалу відновлюється і сподіватимемось ще покаже свою старовинну красу.
Ціле місто за день не відвідаєш - це точно. Варто залишитись тут хоча б на кілька днів і особливу увагу присвятити парковому комплексу і палацу Понятовського. Також варто відвідати музей історії Корсунь-Шевченківської битви.
Шляхів як дістатись до міста безліч. Автобуси, власний автомобіль, піша подорож все на вибір мандрівника. Оскільки місто невеличке всі місцеві пам'ятки легко знайти, особливо якщо ще й не соромитись питати у місцевих. Вхід до музеїв 20 гривень, студентам 10 гривень.
Каса – (04735) 2-42-92 (тут можна домовитись про екскурсію в музеї)
http://www.korsun.ic.ck.ua/?page=bitva_museum