Як не дивно, назва села Суботів зовсім не пов’язана з днем тижня. Як і багато інших сіл на Наддніпрянщині, воно було назване на честь сусідньої річки – Суби. Саме тут Михайло Хмельницький отримав невеличкий земляний наділ від короля і заснував хутір з пасікою. Та не пасіками відомий Суботів, а будинком та резиденцією знаменитого сина Михайла – Богдана.
Перша асоціація, яка виникає у більшості українців при слові Суботів – це мабуть п’ятигривнева купюра, де на реверсі зображено Іллінську церкву. Зараз вже мало хто задумується про те, яке значення мало це місце три з половиною сотні років тому.
Як все починалось?
Перші згадки про хутір Хмельницьких датуються 1616 роком. Тоді це була укріплена домівка з дерев’яними стінами і земляними валами. Воно і не дивно, зважаючи на часті мандрівки цими краями татарських чамбулів. Життя на хуторі було хоча й небезпечним та дуже тихим і розміреним. У 1620 році, під Цецорою, загинув старий хазяїн помістя Михайло, а його син Богдан потрапив у полон.
Через декілька років, вже новий господар повертається з полону та прибуває до рідного дому з дружиною - Ганною Сомко. У нього народжуються діти, в тому числі сини Тиміш і Юрій. Помалу облаштовується домашній побут. Та Хмельницький все більше і більше цікавився політикою, як писар Війська Запорозького він веде дипломатичні стосунки з шляхетською верхівкою, згодом бере участь в козацьких повстаннях і навіть сам стає командиром Чигиринської сотні.
Єлена Прекрасна
Спокій сімейного життя порушує Чигиринський підстароста - Данило Чаплинський. У час відсутності Богдана, він нападає на його маєток, спалює будинок, вбиває молодшого сина і забирає служанку Мотрону, яку згодом бере за дружину.
Цікаво, що хрестили Мотрону під ім’ям Олена або Єлена - на честь Єлени Прекрасної. Дівчина багато у чому повторила долю своєї відомої тезки. До нападу, вона служила при дворі овдовілого Хмельницького, який її завжди дуже цінував. Кажуть, справжньою причиною нападу Чаплинського стали не земельні суперечки, а те, що вони з Хмельницьким обоє покохали Олену.
Минає час, Богдан стає гетьманом запорожців і розпочинає свою боротьбу проти поляків, а заодно й кохану повертає. Олена стає його другою дружиною і найбільшим коханням життя. Разом вони відновлюють маєток у Суботові, там будуються нові укріплення, дерев’яний замок і будинок для генеральної старшини, яка завжди знаходилась при гетьмані.
Розрита могила
Окрім цього, біля замку Хмельницький закладає церкву святого Іллі. Цей ранньобароковий храм мав стати родовою усипальницею для його сім’ї, хоча як і багато храмів тієї епохи не погано підходив і для ведення оборони. За його двохметровими стінами і вузькими вікнами можна було стримувати атаки чималого війська.
Та, мабуть, не судилось Хмельницькому насолодитись сімейним щастям. Його кохану дружину Олену страчує старший син від попереднього шлюбу – Тиміш. Він, як і багато хто з оточення Богдана, недолюблював мачуху, навіть, називав її «ляшкою», а одного дня пасинок звинуватив Олену в зраді і стратив прямо на подвір’ї рідного дому.
Так помалу згасав величний рід Хмельницьких, спочатку в кращий світ відправився Тиміш. Стара з косою спіткала його в далекій Молдові, за стінами фортеці Сучава у 1653 році. Його поховали в, збудованому батьком, храмі. Через 4 роки біля нього поклали і тіло батька, який ,незважаючи на старість і хвороби, до останнього подиху захищав своє дітище –Військо Запорозьке.
Та навіть по смерті своїх засновників Суботів не знав спокою: настала Руїна. У 1664 році Стефан Чарнецький зруйнував резиденцію Богдана і осквернив усипальницю. Шляхтичі розповідали, що прах гетьмана з сином спалили і вистрелили ним з гармати. Однак, хочеться вірити, що козаки не покинули свого “батька” на поталу ворогам. Якщо вірити легенді, його вірний друг і захисник Лаврін Капуста забрав тіло гетьмана і таємно перепоховав, там де його не знайдуть вороги!
З того часу минули віки, та в нашій пам’яті живе згадка про ті величні часи, а в Суботові досі стоїть Богданова церква і його резиденція, відбудована нащадками на згадку про цю велику людину!
Зупинитися можна у когось з місцевих або ж стати табором біля села. Відвідати варто перш за все Іллінську церкву, хоч Хмельницьких там більше немає, але саркофаг і могильна плита залишилась. Та й сама церква після реставрації виглядає чудово! Після цього варто заскочити до музею-садиби Богдана Хмельницького, цікаво подивитись на побут великих людей.
Доїхати до Суботова найлегше з Чигирина, всього кілька кілометрів, які за бажанням можна, навіть, пішки пройти. В теплу пору року найкращий транспорт - це хороший велосипед. Свіже повітря і чудові краєвиди вам забезпечені, та й не так відчувається не завжди чудова якісь дороги. Вартість входу в музей близько 5 гривень.
http://chigirinzapovidnyk.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=52&Itemid=77
http://chigirinzapovidnyk.org.ua/index.php
http://tutbuv.com/?p=3726
