Хмельниччина назавжди залишиться однією з найвідоміших сторінок української історії, починалась вона тут, на пагорбах Черкащини. Чигирин відомий тим, що більше трьох сотень років тому козаки під керівництвом Богдана Хмельницького підняли в цих місцях повстання проти Речі Посполитою. Чому ж саме тут, а не в стародавньому Києві чи розкішному Львові?
За іронією долі столицю майбутньої козацької держави заклав Олександр Вишневецький предок головного противника Хмельницького князя - Яреми Вишневецького. Олександр був старостою Черкаської землі і одним з перших керівників козацьких загонів у цих місцях.
Старостою у той час був вельможа, що отримував у довічне володіння землю, а натомість повинен був служити захисником кордону. Життя на прикордонні було важким і небезпечним, але багатьом воно імпонувало більше, ніж перспектива 7 днів в тиждень гарувати на панщині. Місцеві жителі не відробляли повинностей і були особисто вільними, але мусили на перший заклик брати зброю і йти обороняти рідні місця. З часом це вміння їм ще не раз знадобилось.
Життя у міщан таких міст як Черкаси, Переяслав, Чигирин нагадувало життя на Дикому Заході США. Татарські орди регулярно навідувались в ці краї за ясиром, сюди бувало втікали злочинці або просто авантюристи. Постійна небезпека загартовувала, а відсутність будь-якої королівської влади робила людей незалежними.
Важливою складовою місцевого життя стали промисли у Великому Лузі, місцевості де Дніпро перетворювався на сотні річок і струмків, там ловили рибу, полювали на хутряних тварин, збирали віск. Найчастіше люди для походу збирались взимку в місті, вибирали собі отамана, купували зброю і припаси, а з приходом весни вирушали в дорогу. Похідні табори, де вони зупинялись на ночівлю в поході називались «січі».
Проте справжня історія Чигирина почалась у 1647 році коли Чигиринським старостою став Богдан Хмельницький - козацький писар і сотник. Він заснував собі хутір у Суботові та вже у поважному віці насолоджувався життям. Проте у долі були свої плани щодо нього: шляхтич Данило Чаплинський спалив хутір Богдана, вбив сина і викрав дружину. Офіційно вважається, що причиною була сварка за землю, хоча кажуть, що посварила шляхтичів жінка Олена Чаплинська, яку покохав Хмельницький. Вона ж і стала його другою дружиною.
Історія розповідає, що коли Богдан звернувся зі скаргою до короля, просячи відновити справедливість, той відповів: «Чи ж ти не лицар, чи у тебе шаблі на нього немає?» Як виявилось шабля знайшлась та ще й, яка. Поїхавши з дому дрібним землевласником, Хмельницький повернувся вже гетьманом Війська Запорозького, а рідний Чигирин зробив своєю столицею.
На деякий час Чигирин став важливим центром східноєвропейської політики. Прибували та відбували посли різних держав , жваво велась торгівля, люди багатіли й тягнулися під захист могутніх правобережних полків. Для оборони гетьманської столиці добудували дерев’яний замок на Замковій горі, а також заклали укріплену резиденцію у Суботові. На декілька десятків років Чигирин закріпився, як потужне місто, столиця і лише події 1677-1678 років, відомі під назвою Чигиринські походи, призвели до його занепаду.
Зараз місто стало маленьким районним центром на Черкащині і зайняло своє місце серед пам’яток регіону разом з Холодним Яром, Каневом і багатьма іншими.
Найвідомішою пам'яткою, яка збереглась до наших днів є Іллінська церква у Суботові, що мала стали родовою усипальницею для роду Хмельницьких. Та на жаль у вирі подій Руїни тіло гетьмана забрали з церкви і більше не повернули. Крім того в місті, вже за наших часів, відбудовано резиденцію де працював Богдан Хмельницький,Іван Виговськи, Петро Дорошенко.
Місто найкраще розглядати з вершини Замкової або,як її зараз називають Богданової, гори. Пагорб височіє над околицею і з нього чудово видно все довкола. На жаль, майже нічого не залишилось від старого і колись потужного укріплення. До наших днів залишились лише залишки бастіону Дорошенка, колись потужного елементу укріплень замку.
Зупинитись на нічліг можна в місті, найкраще винайняти квартиру на кілька днів у місцевих жителів, або ж у палатці.
Доїхати до Чигирина дуже просто. Це можна зробити як електричкою так і власним автомобілем, а також за бажання велосипедом на приклад з Черкас. Вхід вільний, а вартість екскурсій вказана на офіційному сайті. Вартість входу в середньому 5-6 гривень, вартість екскурсії залежить від місця проведення, кількості учасників і тривалості.
http://chigirinzapovidnyk.org.ua/ - сайт заповідника, тут можна замовити екскурсії, дізнатись додаткову інформацію.
http://chigirinzapovidnyk.org.ua
http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/chygyryn
