На південно-західному схилі масиву Демерджі, що в Криму розкинулася чудна місцина, яку йменують «Долина привидів». А все через те, що в наслідок вивітрювання верхньоюрських конгломератів гірського масиву в долині утворилися чудні й загадкові фігури, які схожі на людські силуети. З настанням темряви складається враження, що це привиди блукають, тому й така назва. Дещо моторошно, еге ж?
Гіганти долини це наслідок багатовікового впливу вітру, сонця, опадів, землетрусів на нагромадження каменів і скель. Приблизний вік порід 800 мільйонів - 1,1 мільярда років. Сама долина є пам’яткою республіканського значення ще з 1981 року.
Враження, яке залишиться у вас від цього залежить від того в який час доби ви сюди прибудете. Адже залежно від світла фігурки скидаються то на тварин, то на людей, портрети, чи то на якісь предмети. Багато залежить, звісно, і від погоди, адже якщо осідає густющий туман, частовідвідуваний у цьому місці, то стає не по собі, а долина справді нагадує збіговисько привидів. Ваша фантазія знайде тут для себе немале місце. Інколи частини конгломерату називають пальцями :)
Для прикладу про фігури:
o стовп Велетень – це величезна кам’яна брила, діаметром п’ять метрів, а висота двадцять п’ять метрів! Немало, чи не так?
o «Профіль Катерини II», названа так туристами, фігура схожа на жіночий бюст;
o жаба;
o голова воїна;
o ніс;
o інтимна фігура «гордість Петра» (імператора Петра І);
o портрет Єльцина.
Сусіди Велетня сягають десяти-двадцяти метрів у висоту, їх тут понад сто. До того ж, тут чудова флора: більше ніж 420 видів. А краєвид – вражаючий, тут і масив Чатир-Даг видніється, і Алушта, а якщо пощастить, то за ясної погоди можна побачити красивий мис Меганом.
Цікавий факт той, що в Долині привидів пробігає стежка, на якій знімалася кримська частина фільму «Кавказька полонянка». Якщо ви скористаєтеся послугою екскурсовода, то він чимало вам про це розкаже й покаже саме те місце, де колись тупцювали Віцин, Моргунов, Нікулін, Дем’яненко, красуня Варлей та інші. Найвідомішою «експозицією» щодо фільму є так званий «горіх Нікуліна», на якому Юрій сидів, кидаючи горіхи в Шуріка. Тут і дерево падіння Нікуліна, і камінь танцю Наталії Варлей.
Пов’язана з цим місцем і легенда, яка розповідає про злісних кочівників-завойовників, які напали на Крим і взяли у свої володіння Демерджі, обладнавши на її вершині кузню для кування зброї. Цією ж зброєю вони вбивали місцевих жителів, змушували їх працювати лише в своїй кузні. Село занепадало і тоді смілива дівчина Марія пішла до кривдників з проханням не губити її односельчан, але кочівники і її вбили. Гора не витримала і розізлися; затремтіла й поглинула злого коваля та завойовників. Тож фігури-скелі, то і є злісні кочівники, а фігура схожа на бюст жінки, то Марія. Отака-от історія!
Вирушаючи в Долину привидів узуйте зручне спортивне взуття та запасіться водою. Не забудьте й про фотоапарат, щоб вам не говорили, але це є безкоштовно. Вирушайте вранці поки ще не так спекотно. До того ж, остерігайтеся рослину Ясенець (її ще називають «неопалима купина» або «зірочка»), можливі опіки до другого ступеня при контакті із відкритими частинами тіла.
Вартість входу: 10 гривень для всіх.
Власним транспортом:
Із Сімферополя, Алушти, Ялти потрібно їхати трасою Е-105 (М-18) до повороту на селище Лаванда, тоді до села Лучисте.
Громадським транспортом:
Від Ялти чи Сімферополя – тролейбусом чи маршрутним таксі до зупинки «Лучисте». З Алушти від автовокзалу автобусом чи маршрутним таксі до села Лучисте (близько 20-и хв). А далі пішки 2 кілометри.
Адреса: АР Крим, Алушта, с. Лучисте.
http://www.rover.in.ua/?go=/place/one&id=043939
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2
