Сюйренська фортеця (або ж просто – Сюйрень, чи Шиварин, Сциварин) – цеодне із середньовічнихе укріплень у АР Крим. Сьогодні це лише руїни, які знаходяться всього за 1 кілометр від сіл Мале Садове та Велике ну і за 2 кілометри від села Куйбишеве. Крім того, колишня фортеця розкинулася над Бельбекським каньйоном на краю мису Куле-Бурун біля ріки Бельбек. А це надзвичайно чудова та красива місцина.
Час роботи: цілодобово
Стан місця: руъни
Найбільша висота: 10 метрів
Загальна площа: 1,7 гектара
Історія Сюйренської фортеці – це майже суцільні здогадки, міфи, легенди, адже документальних свідчень про неї дуже мало. Допомогли у вивченні її історії дещо й археологічні розкопки (наприклад, у 1978 році ними виявлено залишки житлових споруд та в 1980 році – потаємний хід).
Дата побудови фортеці не відома, але за різними версіями відомо, що її побудували візантійці ще у V-VI століттях, або ж за часів імператора Юстіана І в VІ сторіччі задля фортифікації Бельбекського каньйону, ну чи в часи давнього християнського князівства Феодоро аж у ХІІ столітті. Тож, версію заснування вибирайте для себе самі, яка більше до вподоби, або ж пам’ятайте всі :)
Дехто ХІІ-ХV століття називає розквітом Сюйреня. Є здогадки, що власником місцини й споруди був один із князів Феодоро в якості феодальної власності, а можливо місцина служила для запобіганню нападів на столицю Мангуп, що була за 5 кілометрів від фортеці.
Що ж до документів, то згадка про фортецю є в творах барона Бусбека (німецького посла) датована ХV сторіччям, який розповім, що ніби-то «Сциварін» («Сціварин»), як і «Манкуп», - то фортеці кримських готів.
До того ж, наче б, є легенда, що в ХІІІ сторіччі на руїнах замку виникла церква. Свідченням цього є ледве помітні середньовічні розписи під куполом.
Що ж до занепаду сюйреня, то сталося це у 1299 році під час кримського походу Ногая, проте відомо й, що остаточне знищення було в 1475 році, за часів встановлення турецького владарювання в Криму, тобто відомо, що князівство Феодоро припинило існувати.
Більше фортеця не відновлювалася, але в 1940-х роках, по закінченню Другої світової війни, проводилися незначні реставраційні роботи, тому задля підпирання куполу реставроторами були збудовані укріплюючі контрфорси, та вже через півстоліття зруйнувалися через погодні негоди.
Зараз тут залишилися лише руїни фортеці: залишки оборонної стіни та кругла двоповерхова десятиметрова башта, товщина стін два з половиною метри, довжина – 92 метри. Вежа складається зі значних вапнякових блоків. Є сліди фрескового розпису.
Суцільна площа Сюйренських укріплень становить 1,7 гектара.
Крім цього, недалеко є залишки житлового дому, а, приглянувшись, можна розгледіти винодавильні та ніші для зберігання води, зерна.
Поблизу руїн – на сусідньому мисі Ай-Тодор – зберігся скельний монастир Чилтер-Коба, який у цілому стані існував до ХV століття. Зараз тут можна побачити великий храм, трапезну, житлові та господарські печери, які сховані в природньому гроті.
Каньйон Бельбекський (Бельбекські ворота) – дуже красивий, а Сюйренська фортеця – дуже цікава.
Місцина – гарна, тому не забудьте фотоапарат! ;)
Їдучи по трасі Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь потрібно повернути на село Танкове (колишнє Біюк-Сюйрень) і через кілька кілометрів опинитеся в чудовому Бельбекському каньйоні(ущелина в 160 метрів висотою та 300 метрів у ширину). Далі село Мале Садове (колишнє Кучук-Сюйрень). Тут вже з траси добре помітно стародавню башту. Аби дістатися до неї треба пройти містком через річку Бельбек. Дійти до південно-західної околиці села й пологим схилом Куле-Бурун піднятися на мис. Спочатку стежка йтиме прямо через посадку кизилу, далі де-не-де сосон, а тоді прохолодний ліс і стежка повертає вліво. Дійшовши до мису, який нависає над стежкою дряпаймося вгору до сходів із каміння та коріння дерев. Там вже добре втоптана стежка, якою до башти якихось двадцять хвилин.
http://mandrivnik.blox.ua/2010/02/Syujrenska-fortetsya-foto.html
http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=3&t=367
http://mskifa.narod.ru/suuren.html
