Арабатська фортеця (або ж просто Арабат чи Арабатка) – це єдина татаро-турецька фортеця в Криму на Азовському узбережжі. Фортеця знаходиться на дуже тонкій піщаній смузі між Сивашем й Арабатською затокою, на південній стороні Арабатської стрілки за два кілометри в напрямку північного заходу від села Кам’янське (колишнє село Ак-Монай). Фортеця – важливого оборонного значення, вона охороняла собою Крим зі сходу та півночі від нападів ворогів.
Дата заснування: ХV-ХVІ ст.
Час роботи: цілодобово
Стан місця: руїни
Перші згадки про Арабат датуються 1651 роком, коли була надрукована відома книга знаного французького картографа та військового інженера Гійома де Боплана «Опис України». Однак є відомості, що фортеця появилася значно раніше, ще до появи турок у Криму, адже на карті Південної Сарматії 1526 року Ваповського вже був позначений Арабат.
Згадки про Арабатку є й у книзі турецького письменника Евлія Челебі «Книзі Подорожей». Тут він зазначає, що «башта» мала б перекривати калмикам і запорожцям шлях до Криму через Арабатську косу. Записи зроблені протягом 1665-1666 років. У книзі розміщена й легенда про утворення фортеці. Вона гласить, що коли декілька козаків, втікаючи з неволі по косі, зустріли калмиків і вирішили спільно напасти на кримських татар. Спочатку напад був вдалим, але опісля Мехмед ІІ Герай, із військом, наспів утікачів-нападників та розгромив їх. Ото вже тоді-то й збудували фортецю, щоби перешкоджала таким нападам.
Проте мету фортеці не зовсім виходило виконувати. Адже козаки користалися іншими шляхами до Криму та напади не припинялися. У 1668 році під проводом Івана Рога Арабат узяли штурмом і всіх, хто там був. Майже через століття фортеця знову була захоплена військом під командуванням Онисима Білого, ще через близько тридцять років Арабат знову ж здобули, цього разу російською армією під командуванням генерала-аншера Долгорукого.
Фортеця занепадала. Оновили її під час Кримської війни 1853-1856 років. Міський статус будівля втратила в 1856 році. У 1919 році фортеця була свідком боїв денікінців, згодом – битви Великої Вітчизняної війни. Тож місце визначне та історичне. Тут витає дух багатьох важливих подій та періодів історії.
Тут досі інколи проводяться археологічні дослідження, адже місце є ще таємничим та зберігає, певні, чимало загадок. Учені стверджують, що шукають якісь нові факти про історичне минуле відомого форту.
Сама фортеця за формою – неправильний багатокутник (дещо схожий до трапеції) із міцними оборонними стінами, двома воротами (Головна брама та Морська брама), п’ятьма бастіонами та глибоким ровом кругом споруди. За кріпосним ровом є вал, який має до восьми метрів висоти. До того ж у фортеці була пристань, протягом якогось періоду тут були стоянки турецького флоту.
Зараз є добре збережені фортечні стіни, завтовшки три метри, кам’яна кладка стін, багатокутники фортів, та в кріпосному дворі залишилися тільки камені та глина, а раніше тут були порохові погреби, лазня, мечеть.
Місце є дуже гарним, адже навколо – природа, а гуляти тут можна скільки захочете, хоч усю ніч!
Фортеця знаходиться на Арабатській стрілці поблизу (2 км) села Кам’янське, що в Ленінському районі в Криму. Від столиці АР Сімферополя – автошлях P23, або ж Е105 і М-17. Транспортом громадським можна від Сімферополя добиратися поїздом до Джанкой, звідти поїздом до станції Петрово, а там вже таксі, авто чи пішки (5,9 км).
http://www.nedaleko.ua/sight/Арабатська_фортеця.uk
http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Crimea.Arabat.htm
