Львів - це місто, яке має багато історично-цінних, пізнавальних та розважальних місць, але окрім них Львів також сповнений містикою та загадковістю. Одним з таких видатних фантастично-заворожуючих місцин є Лиса гора. Окрім гарних краєвидів та чаруючої природи Лиса гора приховує не менш інтригуючі історії чаклунства та відьомства стародавніх часів.
Історія Лисої гори розпочалася разом з історією міста Львова. Саме тут у ХІV столітті розміщувався другий замок-палац короля Лева Галицького. Сама назва гори народилася після нападу ляхів на місто у 1340 році. Тоді було зруйновано замок короля Лева, проте відбудовувати його ніхто так і не став. Багато років гора була спустошена, на ній не було ні лісу ні будівель, за те її і почали називати Лисою.
З тих пір Лису гору облюбувала нечисть: там проводилися зібрання відьом, чарівниць та чортів. За легендою відьми зліталися на гору опівночі, сідали в коло і різними примовками викликали Сатану, після чого за вказівками нечистого коїли безлад та завдавали шкоди людям.
З Лисою горою пов'язано чимало містичних легенд, однією з таких є розповідь про личаківського різника Омелька Цвика та його дружину - відьму Оришку, в цій легенді також задіяний відомий львівський винар Костянтин Корнякт, який одного ранку, відчинивши двері льоху, де зберігалося дороге вино в бочках, знайшов там нетверезого Омелька в дамському одязі - все це стало результатом відьомських розваг на Лисій горі. Омелька тоді мало не "засмажили" на вогнищі, через підозру у чаклунстві, проте Оришці, дружині різника, з допомогою чорта таки вдалося врятувати свого чоловіка.
На шляху до наших днів Лисій горі довелося пережити ще одну інтригуючу історію. У ХVII столітті тут розміщувався циганський табір. Цигани ніяк не могли знайти спільної мови з міськими жителями, тому їм довелося покинути це місце. Проте, з'їхавши з гори вони залишили по собі глибоку криницю. Не минуло багато років, як в тій покинутій криниці вирішив покінчити з собою юнак, від нерозділеного кохання.
З тих пір криниця наче почала приманювати молодих людей, яким кохання завдавало болю. Тоді її було прозвано "криницею самогубців", а згодом міські жителі прийняли рішення назавжди закопати це страшне небезпечне місце. Чи є ці всі легенди правдивими чи ні знає лише сама Лиса гора. Проте, незважаючи на ці містичні історії, з гори відкривається чарівний краєвид та неповторні пейзажі прекрасного міста Львова. Тут можна полюбуватися заворожуючою природою та красою густих дерев і кущів.
Вибираючись на вершину Лисої гори варто бути обачним та обережним, так як там є немало крутих схилів.
Лиса гора знаходиться неподалік парку Високий замок, і видніється, якщо піднятися на вершину Високого замку. Добратися найближче можна маршрутками, або ж трамваєм.
http://interes.lviv.ua/legends_lviv/142.htm http://legendu.org.ua/?p=113
