Палац Любомирських - житловий будинок барокового стилю XVII століття, що є невід'ємною частиною архітектурної композиції на Площі Ринок. Споруда пройшла неабиякий шлях історією, пережила багато перебудов, змінювала декількох власників, в тому числі і українське товариство "Просвіта", відіграла роль в оголошенні "Акту відновлення Української держави", а на сьогодні є історичною пам'яткою міста Львова, та зачаровує відвідувачів своєю архітектурною довершеністю і експозицією музею, що знаходиться в приміщенні палацу.
Палац Любомирських - це не лише гарна споруда з оригінальним декором, що прикрашає площу Ринок. Кожну деталь палацу творила історія. Музей, що розташований на 2 та 3 поверхах містить не малу кількість загадкових етнографічних експонатів меблів, виробів з фарфору та фаянсу.
Не менш таємничою та цікавою є історія Палацу Любомирських. До появи цієї загадкової споруди на її місці знаходилося п'ять давніх кам'яниць, що були власністю князя Сапеги. Вже з 1774 року на місці кам'яниць постав новозбудований палац, який вражав жителів міста своєю величчю та архітектурною довершеністю. Палац був споруджений за проектом архітектора Бернарда Меретина. Через декілька десятків років власником палацу став брацлавський воєвода Станіслав Любомирський. І саме відтоді споруда отримала свою легендарну назву - Палац Любомирських. Для вдосконалення власного житла Любомирський залучив ще декількох майстрів, тоді для перебудови він викупив суміжні будинки на вулиці Руській і Федорова, і в результаті вони були приєднані до маєтку родини воєводи.
Протягом багатьох років існування Палацу Любомирських неодноразово змінювалося його призначення. Наприкінці XVII століття тут розміщувалася резиденція російського генерала Міхаіла Кречетнікова, опісля декількох років у палаці розташовувалася резиденція австрійських губернаторів Галичини. Вже наприкінці ХІХ століття власниками маєтку стало легендарне товариство "Просвіта". Також тут знаходилась книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редакція газети «Діло» та журналу «Громадський Голос».У залах Палацу Любомирських проходили зібрання різних осередків культурної діяльності. Неабияке значення в історії має балкон споруди, що розміщений на другому поверсі - саме звідти у 1941 році Ярослав Стецько проголосив Акт відновлення Української держави, який викликав негативну реакцію у німців.
"Переживши" низку історичних подій, у 1975 році Палац Любомирських отримав остаточне призначення, що виконує по цей день - у стінах маєтку було розміщено Львівський музей етнографії та художніх мистецтв, що приваблює туристів унікальністю та цінністю експонованих матеріалів. Музей налічує близько 600 експонатів меблів, біля 12000 фарфору та фаянсу. У музеї містятся унікальні витвори декоративно-прикладного мистецтва, а деякі з них навіть не мають аналогів в Україні.
Цінність Палацу Любомирських полягає в кожній його деталі: від загадково-величного фасаду споруди та його історичної значимості, до наявності там оригінального пізнавального музею етнографії та художніх мистецтв.
Не пошкодувавши часу та коштів, слід обов'язково відвідати Палац Любомирських, адже такі архатектурні пам'ятки, як ця споруда є невід'ємними шматочками культурної столиці України - міста Львова. Побувавши в музеї, Ви дізнаєтеся багато чого цікавого про стилістичні напрямки та властиві розвитку декоративно-прикладного мистецтва у Європі з ХVІ дo початку ХХ століття.
Дістатися до Палацу Любомирських можна трамваєм, а саме: №1, №2, №9, №10
Графік роботи музею:
Працює щодня, крім понеділка з 10.00 до 17.30
Вартість входу:
для дорослих - 5 грн.
для учнів та студентів - 2 грн.
Екскурсійне обслуговування:
для дорослих - 10 грн.
для учнів та студентів - 5 грн.
фотографування - 5 грн.
відеозйомка - 10 грн
Львів, пл. Ринок, 10
Телефон: (032) 274-33-88
http://lviv.travel/ua/trash/historicalplaces/~1456/
http://www.lvivcenter.org/uk/lia/description/?ci_objectid=138
http://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/should-see/palaces/5401-palac-lubomirskih-
http://thisisukraine.org/uk/lviv/1205-muzej-etnografii-ta-hudozhnogo-promislu-u-lvovi-muzej-mebliv-i-porceljani.html