Будинок вчених у Львові — це колишнє дворянське казино, графське казино, народне казино, казино Герхарда — пам’ятка архітектури, що знаходиться в центральній частині міста. Авторами проекту були відомі віденські архітектори Г.Гельмер і Ф.Фельнер (автори проекту Одеського оперного театру). Архітектори надихалися зразками палацової архітектури середньоєвропейського бароко. Імпозантне вирішення фасадів будівлі, вишукана елегантність інтер’єрів поєднуються в будівлі із сміливою конструкцією сходової галереї вестибюлю. Інтер’єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, у тому числі для фільму «Д’Артаньян і три мушкетери».
З 1918 року приміщення використовувалося як шляхетське казино, під час Другої Світової війни тут було переселення молоді на каторжні роботи у Німеччину, а у 1948 р. на базі даного приміщення створено Будинок вчених.
Система приміщення Будинку вчених відповідає функціональному призначенню споруди: нарядні вестибюлі та сходи з різьбленим псевдо бароковим орнаментом, просторі, нестандартних криволінійних форм кімнати, інтер’єри яких зберігають характерні елементи декору (каміни, декоративна оббивка стін, світильники, ручки дверей тощо).
При спорудження клубу конезаводчиків застосовано верхнє природне освітлення, що було новітнім для цього часу технічним прийомом. Ремонтні роботи не змінили первісного вигляду споруди.
При вході у вестибюль І-го поверху впадають у вічі наддверні картини, зі сторони парадного входу картина оригінальна, друга, при дверях входу на зали – відновлена. Історія їх така. У час проведення ремонтно-реставраційних робіт інтер’єру у 80-х роках ХХ ст.. у Будинок вчених прийшов 93-х річний дідусь і сказав, що в час Другої Світової війни, коли у Будинку вчених був пункт переселення молоді на каторжні роботи у Німеччину, він працював тут швейцаром.
Одного разу він почув, як німці говорили (а він добре знав німецьку мову, як багато львів’ян у той час), що з приміщення будуть вивозити у Німеччину люстри, бра, меблі, картини). На свій страх і ризик цей швейцар вночі замалював картину суриком над дверима парадного входу з тим, щоб німці її не вивезли. Таким чином ця картина збереглася. 93-х річний дідусь сказав розчистити місце, де зберігалася ця картина, і коли реставратори обережно зняли верхній шар фарби, побачили ось таку красу. На картині, як стверджують мистецтвознавці, у образі маленького хлопчика зображено майбутнього цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа, якого дуже поважали у Галичині як мудрого правителя.
м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6.
Телефони:
+38 (032) 261-63-05;
+38 (067) 800-52-88 – директор
(Славітич Роман Ілліч)
