Львів оточений пагорбами Розточчя. На одному з пагорбів близько 1360 року за наказом короля Казимира ІІІ було закладено Високий Замок, важливу частину міських укріплень. Є гіпотези про те, що мурований замок виріс в XIV столітті на підвалинах свого попередника, дерев'яного замку князя Лева. Новий мурований замок постав на Замковій горі в кінці XIV столітті, очевидно, вже після остаточного захоплення руських земель Польщею у 1387 році. Він став резиденцією королівського старости й залоги. Його використовували також як в'язницю.
Дата заснування: 1360 рік
Початок роботи:
Стан місця: Не зберігся до наших днів
Тут, зокрема, перебували полонені під Ґрюнвальдом у 1410 році німецькі лицарі, а в 1559р. тут була ув'язнена знаменита Гальшка з Острога, що переховувалась у Львові від свого законного чоловіка. Цікаво, що ув'язнених ділили за класовим станом: у Шляхетській вежі покарання відбувала шляхта, у Гультяйській - всі інші пройдисвіти.
Майже триста років жодному неприятелю не вдавалося захопити фортеці Високого Замку. Уперше це зробив у жовтні 1648 року полковник війська Богдана Хмельницького Максим Кривоніс. Смертельно поранений Кривоніс командував декілька денним штурмом Замку. Коли нарешті його було здобуто, мужній козак помер від ран і був похований біля підніжжя цієї гори на Папарівці з боку Підзамча. Однак здобуття Високого Замку Хмельницькому мало допомогло у здобутті міста і він, вдовольнившись великим викупом, відійшов від Львова.
Під час потужного землетрусу 1670 року кавалок замкового муру обрушився донизу. Разом з ним завалилася і криниця, викопана з величезними труднощами. З цього часу починається період занепаду Високого Замку. 1704 року шведський король Карл Дванадцятий без жодних перешкод зайняв Високий Замок і спостеріг звідси в укріпленнях міста між Босацькою хвірткою і Пороховою вежею так званий "мертвий кут", який погано обстрілювали оборонці міста. Вбраний у мундир простого вояка 23-річний король на чолі декількох сотень своїх вояків зробив те, чого не вдавалося протягом століть зробити сотням тисяч татар, турків, молдаван і козаків -- він уперше за 350 років захопив Львів. Ця подія стала поворотною в історії Високого Замку.
Після захоплення Львова шведським королем Карлом Дванадцятим 1704 року Високий Замок все більше і більше занепадає. Залишений на призволяще він стає притулком для різного роду волоцюг і розбійників, що сіяли страх серед львівських передміщан. На Високий Замок виганяли з міста хворих на чуму.
У середині 19 століття у Львові активізувався польський національний рух. А коли комусь з міських урядовців прийшла в голову шалена ідея насипати на замковій горі курган, во славу Люблінської Унії, замок був приреченим. Курган насипали довго, кажуть, під ним дотепер зберігся замковий барбакан, а все, що залишилося від фортеці - невеликий фрагмент південної стіни недалеко від сучасної телебашти.
Крім Високого, був і дерев'яний Низький Замок (на місці сучасного Народного музею і колишнього театру Скарбека, зараз - ім. Заньковецької), що входив в склад міських укріплень. Відомо, що Низький Замок згорів в 1381р., був знову відбудований з дерева, а мурами і гарним ренесансним фасадом обріс лише після пожежі 1565р. Замок стояв на березі Полтви і мав три вежі: Суддівську, Ювелірів і Кутову, а ще внутрішній рів і Гетьманську бастею.
В історію Низький Замок увійшов завдяки підписаному в його стінах у 1537р. Сигізмундом І Старим документу, за яким скасовувалася спадковість королівської влади. В 1704р. в Низькому замку мешкав шведський монарх Карл ХІІ - після того, як взяв Львів. З XVIII століття Низький Замок теж перетворився на руїну, його розібрали ще до 1802 року.
м. Львів, вул. Високий Замок 1.
