Авторизація
loading
  • Місця
  • Події
  • Журнал
  • Екскурсії
  • Мої Стежки
  • Про нас
  • Сплануйте маршрут




    Фільтр місць








    Куди поїхати на відпочинок?

    Латинський кафедральний собор

    vote data
    Автор: Marik Дата публікації: 19.02.2013
    Карта
    Сплануйте маршрут

    Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії — головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Пам'ятка сакральної архітектури XIV- XVIII століття.
    Будівництво собору розпочалося 1361 (за іншими даними — 1370 році) на кошти короля Казимира III Великого. На місці собору попередньо також був храм. Одні дослідники стверджують, що то був дерев'яний костел Найсвятішої Трійці 1344 р., що згорів у 1350 році під час нападу литовців на місто. Інші дослідники стверджують, що за княжих часів тут стояла одна з околичних церков східного обряду — Успіння , котру Казимир Великий розпорядився знести. Проте, не підлягає сумніву те, що храм починали будувати як костел Найсвятішої Трійці.

    Фото. Латинський кафедральний собор Фото. Латинський кафедральний собор

    Дата заснування: 1361рік

    Початок роботи:

    Особливості місця

    Автором проекту та першим будівельником є Петро Штехер. Проект Петра Штехера втілювали Микола Гансечке (Ґонзаґе) та Ганс Блюхер. Однак найбільше до сучасного внутрішнього оздоблення доклався Петро Полейовський у XVIII столітті.

    Таке велике будівництво, як звично у ті часи, йшло невеликими темпами — за перші вісім років завершили лише фундаменти. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі — одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. У 70-х роках XIV століття була змінена назва храму — він став собором Успіння Богородиці.

    У 1404 році вроцлавський архітектор Микола Ґансечке (Ґонзаґе) закінчив вівтарну частину храму, а наступного, 1405 року, храм було освячено перемишлянським єпископом Мацієм Яніною. Статус кафедри храм отримав у 1412 році Проте, ще й пізніше велися доопрацювання та добудовування — у 1479—1481 роках собор добудовували Йоахім Ґром та Амвросій Рабиш з Вроцлава (у 1482 році встановлено перший — готичний — вівтар храму), а у 1493 році Ганц Блюхер добудовував хори зі склепіннями.У 1629 р. у кафедрі перший раз відправили Богослужіння єпископи-уніати, між ними і Мелетій Смотрицький — автор граматики слов'янської мови і митрополит Руський. За свідченнями міщан, той факт, що владики відправили Службу Божу в костелі, дуже засмутило вірменську та руську громади міста, котрі були здебільшого православними.

    1 квітня 1656 року у храмі перед образом Найласкавішої Матері Божої (авторства Йозефа Шольц-Вольфовича) складав обітниці за оборону Польщі король Ян Казимир. Ця подія увійшла до польської історії як «Львівські шлюби Яна Казимира» — монарх просив у Матері Божої допомоги у боротьбі проти нападів шведів на Польщу, обіцяючи натомість полегшення життя простому люду.

    На стіні кафедри з боку вулиці Галицької повішано гарматні ядра з облог Львова 1672 року турків із Петром Дорошенком та 1919 року Українською Галицькою Армією. Під ядрами для пояснення зроблено написи латиною — Ex obsidione turcica та Ex obsidione ruthenorum для турецької та української облоги відповідно. З боку тієї ж вулиці Галицької можна побачити портрет Яна Домагалича, фундатора однієї з каплиць, що не збереглися, надгробну плиту з каплиці Шольц-Вольфовичів та фреску Богородиці з Христом. Фреска є копією з ікони 1598 р. міщанина Юзефа Шольц-Вольфовича на спомин про улюблену онуку.

    Від 1472 р. усі, хто допомагав у будові кафедри, були звільнені від постів з волі Папи Римського Сикста ІV .

    Король Польщі Ян Казимир — рекордсмен серед усіх монархів, що коли-небудь відвідували кафедру. Ян Казимир під час семи візитів до Львова жодного разу не оминув цього храму.

    У 1772р. мешканці міста на знак протесту проти окупації Львова австрійцями замурували парадний вхід в собор. Стрільчасті арки, закладені червоною цеглою, видно і зараз. З того часу і донині у храм можна потрапити тільки бічними входами.

    На західній стіні храму у 1910 р. було встановлено меморіальну дошку на честь 500-річчя Ґрюнвальдської битви у якій зазнав поразки від польсько-русино-литовських військ Тевтонський орден. Під час нацистської окупації міста дошку було знищено. Зараз на цьому місці — таблиця Івану Павлу II.

    У самому соборі поховано багатьох воїнів, що загинули на полі бою. Сюди з війни проти молдавського господаря Богдана (1450 р.) привезли тіла руського воєводи Пйотра Одровонжа, Міколая Порави, Міхала Бучацького і командирів львівських добровольців Януша і Адама Замхів. Там же були поховані загиблі 1506 р. у битві з татарами Щенсни і Гжегож Струсі, загиблі у битві під Сокалем 2 серпня 1519 р. сини найзнаменитіших шляхетських фамілій: Гербурти, Боратинські, Фредри. Тіла полеглих шляхтичів складали у труни, оббиті і покриті яскраво-червоним оксамитом «на знак пролитої крові».

    На східній стіні храму з боку вулиці Галицької є зображення ікони з написом. Цей напис розповідає нам про трагічну і зворушливу історію, яка сталася у Львові більше, ніж чотири століття тому. 1598 року померла від невиліковної хвороби 9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр, Юзеф Вольфович, вбитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Найласкавішої Матері Божої.

    Контакти

    м. Львів, пл. Кафедральна, 1



    comments powered by HyperComments

    Радимо відвідати

    Львів - перше побаче..
    Тривалість: 1 день.
    Маршрут екскурсії
    Львів- культурна столиця Украї..
    Ціна, грн 59
    Львів за 1 день
    Тривалість: 1 день.
    Маршрут екскурсії
    Львів- культурна столиця Украї..
    Ціна, грн 149

    Підписуйся на оновлення


    Місця довкола

    Ретро Мото Музей Львів / Retro Moto Museum Lviv Палац Потоцьких у Львові Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" Головний залізничний вокзал Львова Львів- культурна столиця України Високий Замок Личаківський цвинтар Лиса гора у Львові Міжнародний аеропорт Львів Вірменський собор